Антиурядова поезія

Мій маніфест, моє бачення життя:

Не даремно Він воскрес, не даремно каяття

Ми пронесли крізь віки, ми сприйняли власний рок;

Так можливо уже час зрозуміти свій урок?

 

Не дамо Лукашенкові життя!

Наша країна є країна майбуття!

Не дамо Лукашенкові життя!

Наш Янукович відійде у небуття!

 

Не треба переслідувань даремних!

Політика замішана в лайні!

Ми знаємо життя власне напевно!

Ми знаємо, хто крав у нас – хто ні!

 

Не дамо Лукашенкові життя!

Наша країна є країна майбуття!

Не дамо Лукашенкові життя!

Наш Янукович відійде у небуття!

 

Давайте візьмемося за руки,

Давайте розпочнемо власний бунт!

До нас підтягнуться всі люди!

Для революції створюємо ґрунт!

 

Не дамо Лукашенкові життя!

Наша країна є країна майбуття!

Не дамо Лукашенкові життя!

Наш Янукович відійде у небуття!

 

(Може в когось буде бажання покласти дану поезію на музику???)

Жити…

Біла пляма. Де, в біса, ця біла пляма?! Де світло в кінці тунелю? Чому навкруги темно? Не про темряву я чув! Мовчи! Ти хто? Я – я! Ти – Бог? Ні! Тоді хто ти? Я – я!.. Мовчи! Мовчу! Тиша. Мозок не працює. Ні, я чую, як мій мозок нищиться, розкладається. Я не відчуваю тіла. Я не відчуваю рук. Ніг. Що зі мною? Ти помираєш! Я знаю. Де тунель? Тунель не для тебе! Я хочу тунель! Я хочу на небо! Ха-ха-ха! Що тут смішного? Нічого!.. Як ти помер? Ти знаєш сам. Мені цікаво. Не скажу. Скажеш. Ні! Мовчи! Чому? Я не хочу! Треба! Ти – Диявол? Ні! То хто ж ти? Мовчи! Що це за музика? Хто це грає? Я. Ти? Ні! Скажи мені, хто ти? Я – я! А хто я? Ти – я! Як це, ти – ти, а я – не я? Ти – ти, але і я! Я не розумію! Скоро ти зрозумієш!.. Дивись! Це хто? Ти. Це моя мама? Так. Це я народився? Так. Я пам’ятаю – я тоді собі вперше руку зламав! Так. Це мені десять. Так. Катя. Це моя перша любов! Так. Катя… Олена… Ольга… Валя… Миколка – синок мій! Так. Йому п’ять виповнилося! Так. А що це за музика? Ні. Що ні? Нічого. От вона! От ця машина! Він же їхав на червоне! Ні. Так! Ні! Це я за кермом? Так. Але ж я був в іншій машині! Ні. Так! Ні! Чому ти весь час заперечуєш мені? Тому що. Я ще там лежу? Так. А я ще живу? Ні. Я помер? Ні. Так що ж зі мною? Ти помираєш. Я виживу? Вгадай. Не знаю. Побачиш. То ж ти не Бог? Ні. І не Диявол? Ні. То хто ж ти? Я – я, ти, життя і смерть! Ти – Абсолют? Так!.. Ти будеш жити…

28.09.05