Тор 2: Царство темряви. Боги їздять в метро та інші неадекватності…

Тор 2, скандинавія, фільм

Жанр: Фентезі-бойовик.

Режисер: Алан Тейлор.

Прем’єра в Україні: 1/7 листопада 2013 року.

Вікові обмеження: 12 років.

 

От і вийшла на великий екран довгоочікувана стрічка «Тор 2. Царство темряви» — продовження кіноепопеї скандинавського аса серед смертних людей. Що приніс він нам сьогодні зі своїм Мйолльніром? Які пригоди тепер чекають на білогривого героя? Відповідь на ці запитання – в кінотеатрі, я ж вирішив зупинитись трохи на інших аспектах…

Друга частина серії фільмів про пригоди скандинавського бога Тора виграшно виглядає на тлі першої (Thor, 2011 рік) за рахунок великої кількості й різноманітності спецефектів. Але чи завжди вони доречні – це вже питання друге. Так, для мене особисто є незрозумілим, звідки в світі мечів та молотів могли взятися вогнепальна автоматична зброя, лазери, космічні кораблі? І як можна протистояти цій зброї, маючи в арсеналі лише середньовічний набір? Режисеру це питання не приходило, певно, в голову, тому Тор знову всіх перемагає (вибачте, але хіба хтось сумнівався?) лише за допомоги свого міфічного молота. Ще одна перевага другої частини над першою – це гумор, яким фільм просто перенасичено. Від мовленнєвих жартів на кшталт «- Якщо ти мене зрадиш, я тебе вб’ю! – То коли розпочинаємо?» тощо, до комічних ситуацій типу молота Мйолльніра на вішаку в прихожій чи поїздки Тора в лондонському метро. Але досить часто жарти подібного штибу просто дратують, відволікаючи своєю чорнотою або недоречністю в ситуації. Мені здається, що творці фільму таким перенасиченням спецефектами та гумором просто вбивають цікавість до самого сюжету, або намагаються просто від нього спеціально відволікти. Адже до сюжетної лінії також існує багато претензій.

Мені ще від першої частини було дивно – чому фільм про Тора знімається за коміксами, далекими від оригіналу, а не за скандинавськими міфами? Адже самі по собі «Старша…» та «Молодша Едди» є досить самодостатніми й могли б стати основою не для однієї серії фільмів про супергероїв. Багато людей, які не знайомі зі справжньою міфологією скандинавських народів, можуть й справді сприйняти все ледь не за чисту монету – загибель асів Фріґґ та Одіна, сюжетні елементи фільму можуть бути сприйняті як міфологічні. Це сумно. І сам Тор виявляється зовсім інакшим, аніж ми звикли до нього з міфології. Тор являється нам такою самою людиною, як й ми, хіба наділений більшою силою та тривалістю життя. Він може закохатися в людину з Мідґарда, він може спокійно гуляти Землею, їздити в метро та ревнувати. Це трохи деідеалізує міфологічну складову та трохи нівелює її сприйняття. До того ж, лишається ще з першого фільму для мене незрозумілим, як у Вальгаллі можуть існувати афро-асґардці (вибачте, не афро-американець же його називати? Хіба що – чорношкірий ас), жінка-воїн, європейський середньовічний лицар? Звідки вони у патріархальному дохристиянському світі півночі Європи? Так само, звідки в цьому світі в другій частині з’являється монгол? Це тяга Голлівуду до мультикультурності, чи елементарне невігластво режисера та сценаристів? В будь-якому випадку, такі речі є неприпустимими!

В разі ж, якщо ми абстрагуємося від міфології і просто сядемо переглядати фентезійний фільм, то отримаємо задоволення від непоганої картинки й переплетіння реальності зі світом казки. В такому плані фільм достатньо непоганий. Тож, тут вже вирішувати кожному самому – що саме для вас є пріоритетним.

Насправді, фільм описувати важко, адже в ньому відбувається багато нісенітниць і нікчемних епізодів, які в повноті своїй витворюють негідну картинку. Вважаю, що кожен має ставити власну оцінку за власними критеріями після перегляду. Я ж просто висловлюю свою…

 

Кому варто дивитись: любителям фентезі та фантастичних фільмів; поціновувачам коміксів та фільмів, знятих за коміксами; любителям легких кінокартин.

Кому не варто дивитись: глядачам з вищим за середній смаком на кіно; прибічникам оригінальної скандинавської міфології; глядачам, яким не подобаються «Месники» та перший фільм «Тор».

Оцінка за 12-бальною шкалою: 7.

 

P.S. Для читачів, які не дуже ознайомлені зі скандинавською тематикою, маю розтлумачити кілька специфічних термінів:

Ас – Бог. Їм на противагу в скандинавській міфології також існують вани. Останні первинно були богами плодючості, аси відповідали за всі інші напрямки людського життя.

Мьйолльнір – Молот Тора, який може кидати блискавки (етимологія походження назви приблизно на це й вказує).

«Старша Едда» — Звід героїчних та міфологічних пісень скандинавів, найдавніші рукописи яких датуються ХІІІ століттям, хоча дати їх початкового написання лишаються невідомими й переважно сягають дохристиянських часів. В піснях описуються події, пов’язані з творенням світу, героїчними походами (Зіґфрід, до прикладу), приходом християнства на північні простори Європи тощо.

«Молодша Едда» — Книга ісландського поета та історика ХІІІ століття Сноррі Стурлусона, в якій він сучасною собі мовою і коротким прозовим переказом описує події, викладені в «Старшій Едді»

Фріґґ – Матір Тора та дружина Одіна.

Мідґард – Світ людей. За скандинавською міфологією існує дев’ять світів, аси живуть в Асґарді.

Вальгалла – Житло Одіна, а також ейнгеріїв, воїнів, які загинули у бою.

 

Ваш, Ілько Біленко-Шумахер.

 

Оригінал — http://bilenko-shumacher.blogspot.com/2013/11/2.html.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*